Інфінітив

Інфінітив (Infinitive) — це базова форма дієслова, яка не змінюється за особами, числами чи часами. Він часто використовується для вираження мети, бажання, можливості тощо.

Форми інфінітива

Інфінітив може мати різні форми залежно від контексту. Основні форми:

• Базовий інфінітив (Bare Infinitive): Дієслово без “to” (наприклад, go, eat). Використовується після модальних дієслів або деяких інших конструкцій.
• Повний інфінітив (Full Infinitive або To-Infinitive): Дієслово з “to” (to go, to eat). Це найпоширеніша форма.
• Перфектний інфінітив (Perfect Infinitive): To have + past participle (to have gone). Використовується для позначення дій у минулому.
• Прогресивний інфінітив (Progressive Infinitive): To be + -ing форма (to be going). Для позначення тривалої дії.
• Перфектно-прогресивний інфінітив (Perfect Progressive Infinitive): To have been + -ing (to have been going). Для тривалої дії в минулому.
• Пасивний інфінітив (Passive Infinitive): To be + past participle (to be done). Для пасивного стану.

Таблиця форм інфінітива

Форма	Приклад	Опис	Переклад прикладу
Bare Infinitive	Go home!	Без “to”	Іди додому!
To-Infinitive	To go home	З “to”	Іти додому
Perfect Infinitive	To have gone	Дія в минулому	Піти (раніше)
Progressive Infinitive	To be going	Тривала дія	Бути в процесі йти
Perfect Progressive	To have been going	Тривала дія в минулому	Бути в процесі йти (раніше)
Passive Infinitive	To be done	Пасивний стан	Бути зробленим

Функції інфінітива в реченні

Інфінітив може виконувати роль різних частин мови:

• Як підмет (Subject): Інфінітив на початку речення виражає дію як номінативну.
  • Приклад: To learn English is important. (Вивчати англійську важливо.)
  • Варіант з “it”: It is important to learn English. (Важливо вивчати англійську.)
• Як додаток (Object): Після дієслів, які вимагають інфінітив.
  • Приклад: I want to eat. (Я хочу їсти.)
• Як означення (Adjective/Attribute): Описує іменник.
  • Приклад: This is the best way to solve the problem. (Це найкращий спосіб розв’язати проблему.)
• Як обставина (Adverbial Modifier): Використовується для позначення мети, причини тощо.
  • Приклад: I came to help you. (Я прийшов, щоб допомогти тобі.) — мета.
• Як присудок (Predicative): Після дієслів типу “to be”.
  • Приклад: My dream is to travel the world. (Моя мрія — подорожувати світом.)

Використання інфінітива після певних слів і конструкцій

Інфінітив часто йде після конкретних дієслів, прикметників чи іменників. Ось основні групи:

Після дієслів

Деякі дієслова вимагають інфінітив з “to”, інші — без (bare infinitive).

• Дієслова + to-infinitive: agree, decide, hope, learn, plan, promise, refuse, want, expect, manage, seem, pretend, afford, fail, tend.
  • Приклад: She decided to stay. (Вона вирішила залишитися.)
• Дієслова + bare infinitive: модальні дієслова (can, could, may, might, must, shall, should, will, would), а також help, let, make.
  • Приклад: You must go. (Ти мусиш іти.)
  • Зверніть увагу: “help” може бути з “to” або без: Help me (to) do it.
• Дієслова + object + infinitive: advise, allow, ask, encourage, force, invite, order, permit, remind, teach, tell, warn.
  • Приклад: He told me to come. (Він сказав мені прийти.)
• Дієслова сприйняття + bare infinitive: see, watch, hear, feel, notice (для завершеної дії).
  • Приклад: I saw him cross the street. (Я бачив, як він перейшов вулицю.) — вся дія.

Після прикметників

Багато прикметників + to-infinitive: easy, difficult, happy, ready, sorry, able, afraid, glad, willing.

• Приклад: It’s easy to learn. (Це легко вивчити.)

Після іменників

Інфінітив може пояснювати іменник: time to go, something to eat.

• Приклад: I have time to read. (У мене є час почитати.)

Спеціальні конструкції

• For + noun/pronoun + to-infinitive: Для позначення суб’єкта інфінітива.
  • Приклад: It’s time for us to leave. (Час нам іти.)
• Question word + to-infinitive: What/where/how + to do.
  • Приклад: I don’t know what to say. (Я не знаю, що сказати.)
• Too/enough + to-infinitive: Для ступеня.
  • Приклад: It’s too cold to swim. (Занадто холодно, щоб плавати.)
  • He’s old enough to drive. (Він достатньо дорослий, щоб водити.)

Інфінітив vs. Герундій (-ing форма)

Іноді інфінітив і герундій можуть бути взаємозамінними, але часто змінюють значення:

• Like + to-infinitive: Звичка або вибір.
  • I like to exercise in the morning. (Я люблю вправлятися вранці — як вибір.)
• Like + gerund: Загальне вподобання.
  • I like exercising. (Мені подобається вправлятися — взагалі.)
• Дієслова, що змінюють значення:
  • Stop + to-infinitive: Припинити для чогось.
    • I stopped to smoke. (Я зупинився, щоб покурити.)
  • Stop + gerund: Припинити дію.
    • I stopped smoking. (Я припинив курити.)

Складні випадки та помилки

• Розділений інфінітив (Split Infinitive): Вставка слова між “to” і дієсловом (наприклад, to boldly go). У сучасній англійській це прийнятно, але в формальному стилі уникайте.
  • Приклад: To quickly finish the task. (Швидко завершити завдання.)
• Пасивний інфінітив: Використовуйте для пасиву.
  • The book is to be read. (Книгу потрібно прочитати.)
• Перфектний інфінітив для гіпотез: Після would like, should тощо.
  • I would like to have seen it. (Я б хотів це побачити — у минулому.)
• Поширені помилки:
  • Не плутати з претерітом: To went — неправильно; правильно to go.
  • Після “let” завжди bare infinitive: Let me go. (Не to go).
  • У негативних реченнях: Not to do (Не робити).